Профнастил вперше почав використовуватися ще на початку 19 століття. Подібний вид покрівельного матеріалу був єдино доступним для більшості фермерів, колоністів та дослідників в Америці, Індії, Австралії. Тоді він навіть віддалено не нагадував красиву покрівлю. Профнастил вибирали виключно завдяки його легкості та простоті монтажу.
Саме через легкість будівлі з металу зустрічалися в непрохідних джунглях, важкодоступних перевалах, в горах і на віддалених фермерських угіддях. Маленька вага дозволяла транспортувати матеріал на коні, невеликому візку або навіть на велосипеді.
З чого все почалося?
Батьком профнастилу прийнято вважати британського інженера та вченого Генрі Палмера. Він запатентував цей винахід на ряді з багатьма іншими, також він створив перший профілегибочний верстат, який складався з декількох основних деталей:
- верстат;
- два пускові колеса з перехресними ручками;
- механічна система, що складається з шестерень та черв’ячної передачі;
- три струмкові вали.
За верстатом працювали троє людей. Двоє крутили колеса, а третій утримував лист заліза. Проходячи через вали, лист набував хвилястої форми.
Новим стрибком у розвитку профнастилу став винахід французького хіміка Станісласа Сореля. В 1836 він винайшов метод гарячої оцинкування заліза. Це значно підвищувало стійкість виробу та нововведення швидко розійшлося серед виробників профлиста.
Поширення по світу та становлення абсолютно нового матеріалу.
Подальшим поштовхом у розвитку профнастилу був розвиток металургії та промисловості загалом. Використання спочатку парових, а потім електричних двигунів та двигунів внутрішнього згоряння дозволило виробництву дуже швидко наростити потужність і профлисти стали більш доступними для суспільства. Наприкінці 19 століття залізо замінили сталлю, що тільки збільшило міцність виробу.
Профлист дуже швидко розлетівся світом. Міцний та легкий матеріал вирішував одразу кілька дуже важливих проблем на той час:
- доставка у важкодоступні місця;
- відсутність чи обмеженість кваліфікованих робітників.
Профнастил став одним із найпопулярніших будівельних матеріалів у США та Індії. У країнах Південної Америки він досі займає лідируючу позицію.
Для країн Австралії та Нової Зеландії профільовані листи стали фактично порятунком у вирішенні проблеми із забезпеченням житла для переселенців та місцевих мешканців. Для цих регіонів профнастил став невід’ємною частиною культурної самобутності.
По всіх островах досі можна зустріти старі фермерські та житлові будинки, які є відлунням минулих часів.
Профнастил сьогодні: доступність, якість та різноманітність
Сучасний профнастил та металева покрівля загалом зобов’язані таким факторам:
- розвиток ринку легованої сталі;
- удосконалення полімерних покриттів, які використовують для додаткового захисту сталі;
- автоматизація та висока точність обладнання.
Виробники дуже сильно просунулися і усунули вади, які мали перші профільовані листи. Десятиліття роботи дозволили: збільшити міцність, підвищити стійкість до корозії та хімічної дії, розширити сферу застосування.
Раніше металева покрівля вважалася ознакою заможності. Сьогодні ж, це один із найдоступніших методів для захисту будинку та майна.
Генрі Палмер напевно і не міг уявити, що його маленький винахід за 200 років набуде світової популярності і мільйони людей будуть використовувати профнастил і він набуде широкого застосування в будівництві.